НЕТРУДНИ́Й, а́, е́.
1. Досить легкий, неважкий. Нетрудна робота.
2. діал. Нетрудовий, нетрудящий. — Хіба мені жаль життя? Що воно варто? Тепер як мене нетрудний [Мошко] обдер із усього! (Фр., IV, 1950, 414).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 396.