НЕУДОСКОНА́ЛЕНИЙ, а, е. Якого ніхто не удосконалив. От тільки паровоз був неудосконалений. Я це помітив відразу (Сміл., Сашко, 1957, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 398.