НЕУЗГО́ДЖЕНИЙ, а, е.
1. Не домовлений, не погоджений з ким-небудь. Керівництво [роботою госпорганів] ні в якому разі не повинно перетворюватися на практиці в часте й неузгоджене усування і переміщення госппрацівників (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 215).
2. грам. Який не узгоджується у граматичних формах. Виходячи з характеру синтаксичного зв’язку з означуваним словом, розрізняють узгоджені (морфологізовані).. і неузгоджені (неморфологізовані) означення (Сл. лінгв. терм., 1957, 109).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 398.