НЕУРО́ЧНИЙ, а, е. Який не входить у межі призначеного, виділеного для чого-небудь часу. Їх тісно зв’язувала шкільна майстерня, в якій вони обидва залюбки майстрували навіть в неурочний час (Збан., Курил. о-ви, 1963, 179).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 398.