НЕХЛЮ́ЙСТВО, а, с., розм. Незібраність, недбалість у діях, учинках і т. ін. Ленін нещадно плямував нехлюйство, неохайність, схильність підміняти живу справу пустими розмовами (Біогр. Леніна, 1955, 253); Тільки день неуважності, тільки на хвилину забули про організованість, тільки мить нехлюйства — і жниварки стоять неполагоджені (Донч., І, 1956, 76).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 401.