НЕЦІКА́ВО. Присл. до неціка́вий 1; // у знач. присудк. сл. Немає інтересу. І біля корови нецікаво, і в школі нецікаво. Йому б цілий день поза селом ганяти (Збан., Малин. дзвін, 1958, 159).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 402.