НЕЧЕ́СНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до нече́сний. Знаючи хитрість і нечесність Шнайдера, сумнівалася [Регіна], чи вдасться здобути від нього спірну суму (Фр., VI, 1951, 270); Вона всією душею ненавиділа розбещеність і нечесність (Дмит., Розлука, 1957, 144).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 403.