НЕЩА́ДНО. Присл. до неща́дний. Він [В. І. Ленін] правді дивився у вічі, Нещадно він кривду разив І польські ряди робітничі Зближав до російських рядів (Рильський, І, 1956, 433); Івашкін ішов посеред палаючої вулиці, між двома танками, які нещадно били з гармат і кулеметів (Дмит., Наречена, 1959, 120); Сонце пекло нещадно (Томч., Готель.., 1960, 158).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 407.