НЕЯ́СНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до нея́сни́й. Данило відчув, що починає губитись від усієї цієї неясності, від плутанини (Коп., Лейтенанти, 1947, 104); Домку тривожила й непокоїла своєю неясністю зустріч Максима з якоюсь Василиною (Панч, II, 1956, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 408.