НЕІНТЕРЕ́СНИЙ, а, е. Який не викликає інтересу у кого-небудь; нецікавий. Книжка перестала бути новинкою. Через що ж се? Очевидячки, книжка видалась неінтересною, непотрібною (Коцюб., III, 1956, 389); — Ганно! — на все горло гукав Арсен. Вона дивиться в його бік, стримано усміхається, ніби бачить якогось хорошого, але неінтересного знайомого, і проходить далі (Собко, Нам спокій.., 1959, 60).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 325.