НИЗЬКОЛЕГО́ВАНИЙ, а, е, спец. Який містить невелику кількість (до 2,5%) легуючих елементів (хрому, нікелю, вольфраму, марганцю, ванадію і т. ін.). В шостій п’ятирічці перед металургами поставлено завдання — різко піднести виробництво легованих і низьколегованих сталей (Наука.., 9, 1957, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 413.