НИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. Занурюватися повністю у воду; пірнати. Поромщик.. нахлистався горілочки, коли прощавсь. Еней велів його прийняти, Щоб не пустивсь на дно ниряти (Котл., І, 1952, 111); * Образно. Ні, не мені.. в зелень пахучу нирять! (Фр., XIII, 1954, 304).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 414.