НОВЕ́ЛА, и, ж. Невеликий розповідний художній твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом. Новелу свою, чи краще образок з життя молдаван, почав уже (Коцюб., III, 1956, 128); Великого значення серед прозових жанрів письменник [І. Франко] надавав жанрові оповідання, новели (Іст. укр. літ., І, 1954, 537).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 433.