НОВИЧО́К, чка́, ч., рідко. Те саме, що нова́к. Тут Даг, Рутулець прелукавий, Пізнав одразу новичка. (Котл., І, 1952, 256); В нашу камеру впустили новичка (Збан., Єдина, 1959, 125); Прибіг хлопчак: — А де той новичок? (Тич., II, 1947, 60).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 434.