НОВОКАЇ́Н, у, ч. Препарат, який застосовується як знеболюючий засіб (у хірургічній практиці) та для новокаїнових блокад (у лікувальній практиці). Внутрім’язове вливання новокаїну поліпшує вищу нервову діяльність, обмін речовин, зміцнює серцево-судинну систему (Наука.., 9, 1957, 26); Шприц із новокаїном — ось головний метод місцевої анестезії, який і тепер поширений у всіх галузях хірургії (Знання.., 5, 1965, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 435.