НОВОО́БРАНИЙ, а, е. Якого недавно або тільки що обрали. Він, скривившись, прочитав у газеті серед прізвищ новообраних академіків прізвище свого колеги — професора патофізіолога Передерія (Рибак, Час.., 1960, 153); Партійна організація і новообране правління основну увагу звернули на розстановку колгоспних кадрів (Хлібороб Укр., 10, 1966, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 436.