НОВОУТВО́РЕНИЙ, а, е. Який недавно або тільки що утворили. Великі завдання стоять перед партійними організаціями новоутворених міністерств, науково-дослідних інститутів, конструкторських і проектних установ та організацій (Ком. Укр., 11, 1965, 15); Новоутворені вулиці обсаджують декоративними і плодовими деревами (Колг. Укр., 1, 1957, 25); Ударив міцний мороз, і новоутворений лиман скувала крига (Шиян, Переможці, 1950, 223).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 437.