НОЖИ́ЩЕ, а, с. Збільш, до нога́ 1. Слони своїми ножищами порозмолочували багато заячих гнізд (Фр., IV, 1950, 100); — Павле, ну доки ти лежатимеш..? — кричала Явдоха, зазираючи на піч, з якої стриміли босі ножища (Тют., Вир, 1964, 366).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 440.