НО́ШІ, нош, мн. Те саме, що носи́лки. Начальник поліції й людина в цивільному приносять ноші з пораненим німецьким солдатом (Ю. Янов., І, 1954, 162); Хлопці й дівчата невпинно підносили до Варки цеглу на ношах і розчин (Донч., Секрет, 1947, 107); Помітила [Горпина] багато оздоблені ноші з китицями і наметом, а в ношах Настю в пишному татарському вбранні (Тулуб, Людолови, І, 1957, 226).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 449.