Нужний, а, е.
1) Изможденный, истомленный.
2) = і. Нуждений і. Горе мені нужному, що я винен кожному.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 572.
Що oзначає слово - "нужний"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.