НЬО́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ньо́кати. У темряві, — то лише гомін, ньокання чулося, а тепер стало видно кобилячі голови з дугами, селян (Головко, II, 1957, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 460.