НЮ́ХАЛЬНИЙ, а, е. Признач. для нюхання. Вона наливала йому валеріани, давала нюхальну сіль, але Обручов довго не міг заспокоїтися (Тулуб, В степу.., 1964, 500).
Ню́хальний тютю́н; заст. Ню́хальна таба́ка — мелений тютюн, приготовлений для нюхання. — Іван Федорович наготував на долоні нюхального тютюну і наче чекав, коли його спитають (Трубл., І, 1955, 310); — Він продає нюхальну табаку і простий тютюн (Н.-Лев.,ІІІ, 1956, 397); [Тіпка (підсміюється):] А я хотів найнять тебе у табакомоли, нюхальну табаку молоти на продаж (Кроп., II, 1958, 405).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 458.