НІМЕ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до ні́мці і Німе́ччина. Серед диму, що повернув насупроти, зупинився німецький солдат (Довж., І, 1958, 36); Зачулася німецька лайка (Тют., Вир, 1964, 532).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 424.