НІСКІ́ЛЬКИ.
1. займ. запереч. Уживається для вираження повного заперечення якої-небудь кількості. — Ну, дак скільки тобі десятин? — Ніскільки, — відказав спокійно Зінько (Гр., II, 1963, 338).
2. присл. Ні в якій мірі; нітрохи, зовсім. Видно було, що Шовкун добре знає ціну своїй роботі, і хоч вона йому важка, але ніскільки не обтяжлива (Гончар, І, 1954, 301); Гнат, приголомшений окриком, опішив і відступив назад, але потім зрозумів, що ця людина ніскільки не боїться його та ще й насміхається (Тют., Вир, 1964, 117).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 427.