НІТРІ́ШКИ, присл., розм. Те саме, що ніскі́льки 2. Карпо, побивши батька, забув про те і нітрішки не жалкував (Н.-Лев., II, 1956, 305); Я лускав їх [кедрові горішки] і кидав горобцям. Вони нас не боялися нітрішки, Зліталися, бо довіряли нам (Нех., Ми живемо.., 1960, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 428.