НІ́ЧЕНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ніч. Ой стрічечка до стрічечки, Мережаю три ніченьки, Мережаю, вишиваю, У неділю погуляю (Шевч., II, 1963, 59); Коростилевський запитав: — Чи ти, Василю, хоч уявляєш собі, скажімо, кримську ніченьку біля моря?.. (Грим., Незакінч. роман, 1962, 180); * У порівн. Лихо, як ніченька, чорне, Так тебе часом огорне (Граб., І, 1959, 353).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 429.