ОБА́ЧЛИВИЙ, а, е. Те саме, що оба́чний 1. Кленівський маніпулятор завжди був обачливіший від інших (Скл., Карпати, II, 1954, 341); Володимир Ілліч був народжений для революції, був її стратегом, сміливим і обачливим її вождем, що умів зберігати тверезість у період перемог і не розгублюватися в період невдач (Ком. Укр., 4, 1970, 78).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 463.