ОБА́ЧЛИВО. Присл. до оба́чливий. Урок, вам сьогодні обачливо даний, Ще, може, придасться колись (Бажан, Роки, 1957, 259); КПРС невтомно і наполегливо, впевнено й обачливо веде радянський народ по шляху будівництва комунізму (Ком. Укр., 4, 1966, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 463.