ОБВИХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., діал. Обвитися. Та срібная сережка — Марусенька, золотий перстенек — Василечко та й обвихнувся коло ручки, коло її русої кісочки (Сл. Гр.); — Нехай хлопець Ганнусиною запаскою обвихнеться, сорочку її накине (Ле, Наливайко, 1957, 388).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 472.