ОБВІВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обвіва́ти. Внаслідок обвівання вітром каміння в пустині на його поверхні лишаються сліди діяльності вітру у вигляді хвилястих маленьких жолобків (Курс заг. геол., 1947, 89).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 472.