ОБГЛЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБГЛЯ́НУТИ, ну, неш і ОБГЛЕ́ДІТИ, рідко ОБГЛЯ́ДІТИ, джу, диш, док., перех. Те саме, що огляда́ти 1, 2. У двір увійшла п’ятогрупниця Наталка.. Коло неї.. збігаються хлопці, обглядають, розпитують (Вас., І, 1959, 149); Пізно скінчив. Пильно обгледів і аж усміхнувся: клітка була на диво хороша, і дверці щільно причинялися, і сідальце є, і все-все як слід (Головко, І, 1957, 130); Пан піде завод обглядати, щоб усяк був при свойому місці, і щоб робили пильно (Кв.-Осн., II, 1956, 246); Олійниченко знайшов біля великої комори, що перша зайнялася, сірники, розсипані в кущах… Гордій обглядів місце (Гр., II, 1963, 134).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 476.