ОБДЗЬО́БУВАТИ і ОБДЗЮ́БУВАТИ, ує, недок., ОБДЗЬО́БА́ТИ, дзьо́ба́є і ОБДЗЮ́БА́ТИ, дзю́ба́є, док., перех. Дзьобаючи, об’їдати що-небудь повністю або кругом, з усіх боків. З верхнього снопа аж до самого споду обдзьобує [птах] колоски (Укр.. казки, легенди.., 1957, 317); Ох! поти жевжики вчащали, Поки всі ягоди на Вишні обдзюбали (Греб., І, 1957, 51).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 482.