ОБДУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБДУРИ́ТИСЯ, дурю́ся, ду́ришся, док.
1. Уводити себе в оману, помилятися в певних сподіваннях; обманюватися. Але мати Мері відказала: — Не обдурюйсь, дівчино Мерімо, Іншу милу твій Омер милує, А про тебе молоду й не марить (Перв., З глибини, 1956, 117).
2. тільки недок. Пас. до обду́рювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 485.