ОБЕЗКРО́ВЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ОБЕЗКРО́ВИТИСЯ, иться; мн. обезкро́вляться; док.
1. Ставати безкровним (у 1 знач.), дуже блідим внаслідок утрати або відпливу крові. Щоки її стали бліді мов крейда, обезкровилися й губи (Автом., Щастя.., 1959, 115).
2. тільки недок. Пас. до обезкро́влювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 487.