ОБЕЗСМЕ́РТИТИСЯ, рчуся, ртишся, док. Стати незабутнім, пам’ятним для нащадків. Я славлю буйних вод розлив.., Де наш моряк на наш маяк Пливе, піднісши волі знак — Високий пурпуровий стяг, Що обезсмертився в боях! (Рильський, Мости, 1948, 115).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 488.