ОБЕРЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж. Стан і властивість за знач. обере́жний. Прохіра дійшла до такої обережності, що.. сінешні двері засунула на засув (Коцюб., І, 1955, 281); Із цілковитою обережністю й ніжністю зверталася Оксана Сергіївна до Пашиного молодого почуття (Ю. Янов., II, 1954, 68); Зоотехнік Івашкевич завжди відзначався діловитою поміркованістю, обережністю в розрахунках (Оров., Зел. повінь, 1961, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 489.