О́БЕРТОМ, присл. Крутячись, обертаючись.
◊ Голова́ йде о́бертом; У голові́ [все] йде (пливе́ і т. ін.) о́бертом у кого, кому, від чого і без додатка: а) хто-небудь перебуває у хворобливому стані запаморочення. Покладуть маску з наркозом.. Голова вам від того піде обертом, у вухах залящить, у грудях ударить (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 195); Чубенко підвівся з лави й сів, у голові все пливло обертом, голова розривалася від болю (Ю. Янов., І, 1954, 289); б) хто-небудь відчуває розгубленість, перебуває в стані приголомшеності (від надміру вражень, почуттів, численних турбот і т. ін.). І що більше він думав про це, то все дужче хотілося йому все розказати, крикнути: — Це я вкрав! — І в його обертом ішла голова (Гр., І, 1.963, 259); — Багато знає [І. В. Мічурін]! Дуже багато. Іноді читаєш — голова обертом іде (Довж., І, 1958, 448); Спочатку у Ксені голова йшла обертом від нового. Бігла на роботу в колгоспне поле, а на неї звідусіль сипалося безліч незрозумілих слів, .. цікавих питань (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 112); У мене в голові все йшло обертом. Я ніяк не міг похопити одної думки, що ледве ворушилась десь під свідомістю (Досв., Вибр., 1959, 88); в) хто-небудь надмірно захоплюється власними успіхами, переоцінює їх. — Молодий ти ще, битий ніколи не був, тому й голова тобі від слави йде обертом (Тулуб, Людолови, І, 1957, 58); Світ пішо́в о́бертом; Земля́ (ха́та і т. ін.) пішла́ о́бертом кому і без додатка: а) у кого-небудь від запаморочення виникає, створюється ілюзія руху, обертання (про хворобливе сприйняття навколишнього світу). Світ обертом пішов Орисі. Вона ледве могла встояти (Гр., II, 1963, 138); Куля пробила ногу вище коліна, в очах почорніло, світ пішов обертом (Ле, Міжгір’я, 1953, 284); Затуркали голову Захарові, а що питво затьмарило, зогрілася, охміліла душа, хата пішла обертом (Горд., Чужу ниву.., 1939, 61); Нудотна гаряча втома розламувала тіло.. І зоряне небо, й сніги — все змішалося, пішло обертом (Гончар, II, 1959, 130); б) хто-небудь дуже хвилюється, переживає під впливом якихось незвичайних подій. Пішла обертом земля і під ногами і в очах командира. Його нагороджувала Батьківщина! (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 859); Розстрілювали [фашисти] чи й так штовхали [людей] з кручі в прірву. Володя відчув, як світ йому запалав пожежами й пішов обертом (Ле, Мої листи, 1945, 225).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 494.