ОБЖА́ТИЙ1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обжа́ти1.
ОБЖА́ТИЙ2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обжа́ти2. Над обжатими масивами стиглих пшениць линула тепла мелодія женців (Десняк, Десну.., 1949, 287).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 497.