ОБЖИНКО́ВИЙ, а, е, етн. Стос. до обжинків. Веснянки, гаївки, далі обжинкові пісні.. — це форми музичної творчості народу українського (Іст. укр. музики, 1922, 52); // Вигот., зробл. у день обжинків з останніх зжатих стебел. Люди вчасно вихопили панське жито, одначе ніхто в цьому році не приніс панові ні зажинкового, ні обжинкового снопа (Стельмах, Хліб.., 1959, 590); Обжинковий вінок.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 498.