ОБЗНАЙО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обзнайо́мити. — Він же не обзнайомлений з інструкціями лікаря (Коб., III, 1956, 192).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 499.