ОБИ́ДВОЄ, двох, числ., збірн., діал. Обоє. — Ой, які ви були погані обидвоє… які безсердечні егоїсти… (Вільде, На порозі, 1955, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 500.