ОБКА́ЛЯНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обкаля́ти. Жертви вранішнього морського бою були обдерті й обкаляні (Ю. Янов., II, 1958, 202).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 510.