ОБКАМЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал. Обкласти камінням. Громада на свій кошт обкаменувала ті джерела, звела їх до спільного русла (Вільде, На порозі, 1955, 277).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 510.