ОБКОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБКОЛУПА́ТИ, аю, аєш, док., перех. Колупаючи, віддирати щось невеликими шматками з поверхні чого-небудь. Хлопчик тулився до матері, обколупуючи на її рукавах підталий лід (Кучер, Пов. і опов., 1949, 268).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 513.