ОБКО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкоти́ти. Відклади тимчасових пустинних потоків в основному нагадують відклади рік. Різниця полягає в тому, що тут вони менш обкочені (Курс заг. геол., 1947, 94).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 514.