ОБЛА́ГОДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм.
1. Полагодити щось собі, у себе.
2. Полагодити, привести в належний вигляд все у себе (на подвір’ї, в хаті і т. ін.). Дід Грицай на Мотузові гроші облагодився: полагодив клуню і вшив новими куликами свою стару хату (Н.-Лев., IV, 1956, 201).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 517.