ОБЛАСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Виявити ласку, теплоту і т. ін. у ставленні до кого-небудь; ласкаво повестися з кимсь. [Молибога:] Як ми їх обігріємо та обласкаємо, тоді вони до тями повернуться й нас до розуму доведуть (Мик., І, 1957, 311).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 519.