ОБЛАСНИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до о́бласть 1, 2. Справа набула розголосу в обласному центрі (Ю. Янов., II, 1954, 152); Чергова обласна крайова конференція скликається обласним, крайовим комітетом один раз на два-три роки (Статут КПРС, 1971, 38); // Який діє тільки в межах певної області. Обласний суд.
2. лінгв. Властивий тільки певній місцевості, поширений лише на території певної області; діалектний. Обласні слова говорів середньої Наддніпрянщини здебільшого мають лексичні паралелі в інших говорах (Нариси з діалектології.., 1955, 170).
Обласни́й словни́к — словник місцевих слів, виразів; діалектний словник. Обласний.. словник — словник, що містить у собі лексику певного діалекту або говору (Сл. лінгв. терм., 1957, 50).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 519.