ОБЛИЧИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн., рідко. Те саме, що викрива́ч. Господь послав Тебе нам, кроткого пророка І обличителя жестоких [жорстоких] Людей неситих (Шевч., II, 1963, 323); Поет нової революційної психології українського селянства і непримиренний обличитель всього ворожого.., Андрій Головко завоював.. щиру любов мільйонів читачів (Не ілюстрація.., 1967, 181).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 525.