ОБЛО́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБЛОВИ́ТИСЯ, ловлю́ся, ло́вишся; мн. обло́вляться; док. Закінчувати лови. * Образно. Смерком ударив Олекса на безборонний двір, з легкістю його опанував, і хлопці добре обловилися: здобич була багата (Хотк., Довбуш, 1965, 315).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 528.